slider-1 slider-4

 

Вміння робити душу порожньою, нагою і очищеною від усіх без винятку жадань – це початок життя у правді. У цю мить Бог зодягає душу у нове пізнання. Так ми входимо у світ Божих парадоксів. І саме так, по руїнах нашого егоїзму, до нас сходить Божа любов.

Ми потребуємо сили, щоб прокинутись від летаргічного сну вигоди і нашого вдало вибудованого комфорту. Цей світ Божих парадоксів – це Його педагогіка.

Він промовляє до нас. Чи готові ми слухати і шукати Його? Його педагогіка має одну мету. Привести нас до повної злуки з Ним. Нам варто лиш довіритись Йому та зі щирим і чистим серцем прямувати до цієї остаточної мети.

Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино – у нові бурдюки (Мк 2,22.) Парадоксальність Божественної педагогіки вириває стару людину із звичайного плину речей, позбавляє її старих ілюзорних опор і дарує свободу нової людини, що прямує за Христом.

Юрій Канюк