slider-1 slider-4

 

Молитва святого Франциска

Святий Франциск народився 1181 р. в італійському місті Ассізі. Батько був торговцем і часто брав з собою Франциска у подорожі до Франції, звідки походила його мати. Мало є відомостей про його дитинство. В юності він марив про земну славу, проте Бог мав свої плани щодо нього і перемінив його серце, промовляючи до нього у храмі св. Дам’яна. Франциск покинув розкішне життя та почав служити убогим. У своєму рідному місті він зібрав групу своїх товаришів, щоб разом служити Богові і людям.

1209 р. Франциск вирушає з братами до Рима, де Папа Інокентій ІІІ усно затверджує Правило життя спільноти, а брати відтоді стали називати себе Братами меншими.

1212-1214 рр. Франциск подорожував до Іспанії, намагався добратися Марокко, щоб проголошувати Боже слово мусульманам. Перебуваючи в Перуджії, він дізнається про смерть Папи Інокентія ІІІ. Владу над Церквою перейняв Папа Гонорій ІІІ, який на прохання св. Франциска 1216 р. надав каплиці Пресвятої Діви Марії, Цариці Ангелів, привілей повного відпусту у річницю її посвячення.

1219 р. в день Зіслання Святого Духа відбулась капітула, постанови якої були важливим кроком у внутрішньому і зовнішньому житті братів. На капітулі вирішили вперше організувати місії до невірних. Одну групу братів Франциск скерував до Марокко, а сам з хрестоносцями вирушив на Схід, дійшов до Дам’єти в Єгипті і там зустрівся з султаном, перед яким надзвичайно відважно проповідував Христа. Султан, захоплений особою і сміливістю проповідника, не тільки дозволив йому безпечно залишити мусульманський табір, а й безперешкодно подорожувати по святих місцях усієї Палестини, що перебувала тоді під владою арабів.

Франциск глибоко роздумував над Христовою мукою і смертю, і невдовзі перед смертю отримав стигмати. Він уболівав над стражданнями Спасителя, і, дивлячись, як люди гріхами ранять Господа, часто, зі сльозами, повторював, що „Любов не люблять”.

Труднощі апостольського життя, аскетизм, довгі нічні молитви швидко вичерпали фізичні сили Франциска. Почала прогресувати також хвороба очей, а лікування не допомагало. Відчуваючи близьку смерть, Франциск попросив братів, щоб вони перенесли його до Порціункули. Свій земний шлях святий бажав закінчити там, де розпочалося його духовне життя. Помер Франциск 3 жовтня 1226 року. А 1228 р. папа Григорій ІХ проголосив його святим. Його мощі зберігаються в Ассізькому санктуарії, збудованому на його честь.

Джерело: 1. Święci na każdy dzień, Kielce 2006, с. 726-731.

Опрацювала Софія Сагайдачна