slider-1 slider-4

 

Сестра, що говорила про Боже Милосердя

і про наш обов’язок бути милосердними

Господи Ісусе Христе, Ти об’явив свій образ милосердя святій Фаустині,

навчи нас за її заступництвом бути милосердними до своїх ближніх,

адже Ти сказав: «Будьте милосердні, як і Отець Ваш Милосердний» (Лк 6,36).

Гелена Ковальська народилася 25 серпня 1905 р., була третьою з десяти дітей у бідній і побожній селянській родині, що жила в селі Глогов’єць. З дитячих років відзначалася побожністю, любов’ю до молитви. Голос покликання відчувала у своїй душі ще з семи років, але батьки не давали згоди на її вступ до монастиря.

1 серпня 1925 р. вона все-таки вступає в монастир Згромадження Сестер Матері Божої Милосердя у Варшаві. У своєму Щоденнику призналася: «Мені здавалося що я вступила в райське життя». Коли надумала перейти до іншого згромадження, Господь Ісус сказав: «Ти мені завдаси такого болю якщо вийдеш з цього монастиря. Сюди Я тебе покликав, а не куди-інде, і приготував багато ласк для тебе».

У Згромадженні Гелена отримала ім’я Марія Фаустина. В травні 1927 р. сестру Фаустину починає огортати душевна темрява, яка триває півтора року. У Велику п’ятницю 16 квітня 1928 р. зболілу душу молодої черниці охоплює жар Божої Любові. Дівчина забуває про пережиті тривоги, краще розуміє, як багато перетерпів задля неї Ісус.

Образ Милосердного Ісуса вона побачила у видінні, яке мала 22 лютого 1931 р. у келії полоцького монастиря. «Увечері, коли я була в келії, – пише у Щоденнику, – я побачила Господа Ісуса у білих шатах. Одна рука піднесена для благословенства, а друга торкалася шат на грудях. Зі складок одягу на грудях виходили два промені, один червоний, а другий блідий… Через хвилину сказав мені Ісус: намалюй образ згідно з малюнком, який бачиш, з підписом: Ісусе, довіряю Тобі. Хочу, щоб цей образ був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня, ця неділя повинна бути святом Милосердя».

Останніми роками життя посилилися страждання сестри Фаустини, сухоти поширилися на легені і стравохід. Своє життя вона пожертвувала за навернення грішників. Вкрай виснажена фізично, але цілком дозріла духовно, містично з’єднана з Богом, померла у славі святості 5 жовтня 1938 р. у віці 33 років, з них 13 років вона провела в монастирі. Її тіло поховали на монастирському цвинтарі в Кракові-Лагевниках, а під час інформаційного процесу 1966 р. перенесено до каплиці.

18 березня 1993 р. Папа Йоан Павло ІІ проголосив Фаустину Ковальську блаженною, а 30 квітня 2002 р. Б. у Римі відбулася канонізація.

Джерела:

1. Święci na każdy dzień, Kielce 2006, с. 733.

2. Милосердя Боже в моїй душі. «Щоденник» Блаженної сестри Фаустини Ковальської, «Місіонер» 2014 р. Б. с.7-10; 15; 19.

Опрацювала Софія Сагайдачна