slider-1 slider-4

На закінчення навчального року студенти Теологічного Інституту вирішили трохи урізноманітнити своє студентське життя. «Арбузи», як не дивно але саме так називалась театральна вистава. Ініціатором даної ідеї і головним режисером була с. Ярослава Юлія Млинська. Після згоди  одного з викладачів інституту - доктора Франциска Ковальського - почалась праця: збір акторів, консультації з одногрупниками та обговорення нюансів.

У цій невеличкій театральній дії прийняли участь десять осіб, один з котрих є викладачем, вищезазначений професор, а решта студенти інституту ІІІ року (курс Б – сестри-монахині та світські особи).

Усі учасники та глядачі зібрались на великій перерві в амфітеатрі, що біля корпусу інституту. Що ж це була за вистава?! Дія відбувалась на базарі. Як відомо, шум, гам, перетинаючі заклики продавців з рекламою свого товару… І ось один з таких продавців закликає усіх до придбання солодких кавунів. Найголовнішим є той факт, що БЕЗКОШТОВНО!!!! БЕЗ БУДЬ-ЯКОЇ ОПЛАТИ ЧИ ОБМІНУ!!! До прилавку підходили різні люди: філософ, молода дівчина, іноземець та досвідчена жінка. Але парадокс! На велике здивування продавця ніхто не хотів приймати такий солодкий подарунок, ніхто не міг собі дозволити прийняти кавуни як дар: філософ прагнув заплатити мудрістю, молода дівчина готова була стати дружиною продавця, іноземець – обміняти на інший товар, а досвідчена жінка хотіла відпрацювати фізичною працею. Подив продався зростав. Чому так діється?! Можна навіть сказати, що здивування і нерозуміння людської логіки переростало у знеохочення і розпач

.Кожна дія додатково коментувалася ще одним з учасників вистави. Коментарі були відносно людського бачення пропозиції «безкоштовно» і реакції на те, що не все у цьому світи покупається.

«Якщо не станете як діти – не увійдете до Царства Небесного». І от до прилавка підійшли діти. І наскільки великою радістю було те, що «дяденька» роздає безкоштовно! Діти не задумуючись покликали своїх друзів і нарешті наїлись цієї смакоти (причому жоден навіть не намагався відплатити)!!!

«Арбузи».  Ці усім відомі ласощі символізували дари Господні, котру Бог дає  кожному з нас. Дари Бог дає просто так! А ми, люди, маємо їх тільки прийняти, як природній подарунок. Спасіння маємо приймати з довір’ям, по вірі і з подякою. І все! Просто приймати і ділитись з іншими, як зробили ці діти. Під кінець вистави «арбузи лопнули» і усі глядачі почастувались цукерками зі смаком кавуна, котрі були всередині.

«Даром, даром Бог  дает спасение,

Даром, даром, Бог дает прощение ! – співали на закінчення актори для усіх гостей.

 

Хтось сказав: «може це початок заснування театрального кола в інституті…»

 

с.М.Йоанна Асмік Єсаян

фото: Оксана Конанець